8 листопада о 15:50 помер мій батько 

Назаревич Богдан Іванович 

на 66 році життя…

Читання псалмів сьогодні о 21 годині. Панахида 9 листопада 2011 року о 19 годині. Похорон 10 листопада 2011 року на 11 годину за домашньою адресою. О 15 год поминальна вечеря для родини. Поховання на Микулинецькому кладовищі, будуть автобуси.

РОДИНА НАЗАРЕВИЧІВ ВИСЛОВЛЮЄ ЩИРУ ПОДЯКУ УСІМ ВАМ, ЩО ПІДТРИМАЛИ НАС У ВАЖКУ ГОДИНУ.

ПРОЩАЛЬНЕ СЛОВО НАЗАРЕВИЧА БОГДАНА ІВАНОВИЧА

НАПИШІТЬ  У КОМЕНТАРЯХ ,ЯКЩО ВИ ЗНАЛИ БАТЬКА І ВАМ Є ЩО СКАЗАТИ – це буде книга пам’яті, де буде все зафіксовано для нащадків.

Список відтворення складається з 12 відео фрагментів.

Немає ліків від старості, але моєму батькові Богдану Івановичу було лише 65 повних років !?

Все життя пропрацював в ТНТУ на кафедрі “Верстатів та інструментів”, а також начальником науково-дослідноі частини ТНТУ.

Здається, життя нарешті почало налагоджуватися: підростають внуки, два сини стали на ноги і мають свої сім’ї…

Він згас буквально за 2 тижні, згасав з кожним днем, з кожною годиною. Медики сказали, що питання навіть не тижнів, а днів і навіть годин.

Найстрашніше, що ти усвідомлюєш, що тілу вже не можна зарадити нічим, хіба полегшити страждання. Потрібно потурбуватися про вічну душу.

Але потрібно пам’ятати МОМЕНТИ ЖИТТЯ (фото).

Якщо у вас є фото з батьком – вишліть їх на електронну пошту Oleg.Nazarevych@taltek.info, я добавлю до колекції.

Також буду вдячний за світлі спогади про батька – прохання залишати свої дописи , у коментарях до статті …

 

“Мати – це дім. який ми залишаємо, це природа, це океан… Зв”язок із батьком – іншого штибу. В перші роки життя він дуже ослаблений і зовсім інакший, аніж близькість із матір”ю. Зате батько виражає протилежний бік людського існування, і на тому боці – розум, рукотворні речі, порядок і закон, освоєння нових земель і пригоди. Батько – та людина, котра веде дитину у Великий Світ”.
Еріх Фромм Мистецтво любити.
І любов своєму батькові завжди віддаємо як любов і турботу про свого сина…

Коли Христос страждав у Гетсиманському саду, то просив про єдине своїх учнів: “Не спіть, побудьте зі мною!”

Це – ключ до теперішніх стосунків: довіритися Богу, плину життя, бути разом, не плекати в собі почуттів малоцінності чи провини.
Бути поруч – серцем. Єднатися – в спільній турботі. Молитися – серцем.

Молитва Оптинських старців:

Господи, дай мені з душевним спокоєм зустріти все, що принесе мені прийдешній день.
Дай мені цілком віддатися волі Твоїй святій.
В усякий час цього дня в усьому настав і підтримай мене.
Які б я не одержав звістки протягом дня, навчи мене прийняти їх зі спокійною душею і твердим переконанням, що на все свята воля Твоя.
В усіх словах і справах моїх керуй моїми думками і почуттями.
В усіх несподіваних випадках не дай мені забути, що все послано Тобою.
Навчи мене прямо й розумно поводитися з кожною людиною, нікого не соромлячи й не засмучуючи.
Отче, дай мені сили знести втому прийдешнього дня і всі події сьогодення.
Керуй моєю волею і навчи мене молитися, вірити, надіятися, терпіти, прощати і любити.
Амінь


З молитвою за всіх наших батьків!

ПРОЩАЛЬНЕ СЛОВО

 На 66-му році життя відійшов у вічність дорогий чоловік, люблячий батько, турботливий дідусь, золота людина, відповідальний професіонал, оптиміст і сильна духом людина  Назаревич Богдан Іванович.

 Сьогодні він прощається з дружиною Марією, з якою в любові та злагоді прожив майже 40 років.

Прощається з синами Олегом і Володимиром, невістками Лесею та Маргаритою, внуками Тарасиком і Софійкою;

  • сестрою Євгенією та її дітьми Галиною й Богданом із сім’ями,
  • із сім’єю Романівих та Назаревичів із Стебника,
  • з родиною Лукановських,
  • з двоюрідними сестрами та родиною з Грабковець,
  • з родиною Багріїв,
  • з сім’єю Березовських,
  • з родиною Крупів,
  • з родиною Грім,
  • з родиною Шевців,
  • зі сватами Тарасом, Мирославою з родин Коваліа та Репіховських,
  • з родиною Сосніцьких,
  • з родиною Германів,
  • з родиною Гладкевичів,
  • з родиною Рудих.

Прощається з найкращими друзями: Богданом Сусуком, Олегом Караванським, Богданом Адрамцем та їхніми сім’ями.

Прощається з усіма одногрупниками групи ТМв-51, якої від був старостою.

Прощається з усіма колегами по роботі Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя:

  • ректоратом Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя;

- рідною кафедрою “Верстатів та інструментів”, на якій пропрацював понад 35 років і дбав про розвиток матеріально-технічної та навчально-методичної бази університету, віддав свої помисли і серце служінню університету;

-        “Науково-дослідною частиною”, яку очолив із самого початку від її заснування, де  проявив себе висококваліфікованим працівником, зробив вагомий внесок у наукову діяльність навчального закладу.

-        Прощається з теперішніми та колишніми студентами та друзями своїх дітей.

  • з близькими та дальніми сусідами й з усіма людьми, які його знали і яких він знав.
ВІЧНАЯ ПАМ’ЯТЬ !